Заклад дошкільної освіти ясла - садок "Малятко"








Лікар радить, консультує, інформує

Профілактика грипу

ГРИП – заразне захворювання. Грипом хворіють, як дорослі, так і діти різного віку. Захворювання характеризується явищем загальної інтоксикації, підвищеною температурою і ураженням слизової оболонки. Особливо тяжко хворіють грипом діти.

Грип вражає весь організм і в першу чергу нервову систему, тому у людини, яка захворіла, відчувається сильний головний біль, біль в м'язах, температура тіла підвищується до 38˚С – 40˚С. часто з'являється нежить, кашель, чихання, запалення слизової оболонки очей. Перші вияви грипу у дітей можуть бути у вигляді недомагання, відсутності апетиту, в'ялості, незначного головного болю.

Потрібно пам'ятати, що незалежно від стадії захворювання, грип являє собою велику небезпеку для дитини: він ослаблює організм дитини, створює сприятливі умови для інших захворювань і ускладнень.

Зараження грипом відбувається тільки від хворої людини, особливо у перші 1-3 дні. При кашлі, чиханні, розмові, хворий виділяє в повітря і на різні предмети краплини слизу, які містять вірус грипу. Внаслідок цього грип поширюється повітряно-крапельним шляхом. Передачі інфекції сприяють близькі відносини (контакти) між хворою і здоровою людиною.

Найбільш часті ускладнення грипу: пневмонія, бронхіт, запалення гайморової і лобної придаткових пазух носа, запалення середнього вуха. Будь-яке запалення при грипі небезпечне тим, що на його фоні може розвиватись гнійний процес - абсцес легень, гнійний плеврит або перикардит, гнійний менінгіт.

Основним засобом попередження грипу у дітей є постійне проведення загартовуючи процедур організму. З цією метою необхідно, щоб діти більше часу знаходилися на свіжому повітрі, з самого раннього віку отримували водні процедури, займалися фізичними вправами. Враховуючи, що захворювання грипом припадає на осінньо-зимовий період, дуже важливо не допустити переохолодження організму. Ноги дитини завжди повинні бути сухими. Не дозволяти дітям виходити з тепла, розігрітими, на холод. Батьки, які відчувають будь-яке недомагання (кашель, нежить) повинні дотримуватись мір перестороги. При догляді за дитиною рот потрібно прикривати марлевою пов'язкою, складеною із 4 шарів. Не відпускати дітей гратися в сім'ю, де є хворі на грип. По мірі можливості не водити дитину в магазин та місця скупчення великої кількості людей.

Необхідні дії, якщо в сім'ї є хворий на грип

1. Ізолювати хворого в іншу кімнату, якщо немає можливості - відгородити ліжко з хворим ширмою.

2. Дотримуватися постільного режиму хворим на весь період хвороби.

3. Не допускати спілкування дитини з хворим.

4. При розмові, кашлі, чиханні хворий повинен прикривати рот хустинкою.

5. Щоденно робити вологе прибирання.

6. Виділити хворому окремий посуд, рушник, носову хустинку.

7. Виходити з дому дозволяється тільки через 2 дні після повного зниження температури.

8. Корисно в перші 2 дні захворювання закапувати в ніс 4-5 разів на день лейкоцитарний інтерферон. Він допомагає укріпити специфічний захист організму проти вірусів.

9. Тепло, гарячий чай з лимоном або малиновим варенням, тепле молоко, легка, не гостра і не дуже солона їжа, вітаміни групи С і групи В – ось що необхідно в перші дні захворювання грипом.

Гострі кишкові захворювання

Гострі кишкові захворювання особливо часто виникають в літньо-осінній період. Як правило, основною причиною таких захворювань буває проникнення мікробів і вірусів до шлунково-кишкового тракту.

Джерелом захворювання можуть бути безпосередньо як хворі люди, так і здорові, які виділяють хвороботворні мікроби. Багато із них навіть не знає, що вони небезпечні для оточуючих, і особливо для дітей.

Збудники кишкових захворювань виділяються з калом і сечею. При недотриманні санітарно-гігієнічних норм попадають і від людей з гнійними захворюваннями, хворих ангіною. Дуже часто продукти харчування заражають мухи, переносячи мікроби на своїх лапках.
Піклуючись про дітей, необхідно суворо дотримуватися правил особистої гігієни: добре мийте руки з милом, особливо перед прийомом їжі та після відвідування туалетної кімнати.

При приготуванні їжі необхідно дотримуватися правильної технології термічної обробки продуктів харчування та продовольчої сировини. Значної уваги варто приділяти миттю свіжих фруктів та овочів, зелені.

Якщо ви замітили в дітей зміну поведінки, а саме: підвищення температури, зниження або відсутність апетиту, нудоту, порушення дефекації обов'язково зверніться за допомогою до лікаря.

Важлива інформація про вакцінацію

/Files/images/distr_02_.jpg

http://ditey.com/vaccinations-childover1year/12345diti-bez-szeplen-ne-zmozhut-hoditi-v-sadok.html

https://kolobok.ua/news/ukraine/nevakcinovan-dti-ne-mozhut-vdvduvati-shkoli-ta-dityach-sadki-9209.html

https://kolobok.ua/blog/kakim-dolzhen-byt-zavtrak-rebenka-4-osnovy-pravilnogo-pitanija-detej-11720.html

ВАЖЛИВО!!! Симптоми дифтерії у дітей

http://ditey.com/childhood_diseases-childrens_health/12491simptomi-difterii-u-ditei.html

ВАЖЛИВО!!! Епідеміологічні заходи мають бути організовані в ігровій формі: МОЗ оновило правила роботи дитсадків

/Files/images/02005gsa.jpg

Як порозмовляти з дітьми про харчову алергію

Поради батькам, які допоможуть ознайомити дитину з її алергією та правилами безпеки

Як порозмовляти з дітьми про харчову алергію

За допомогою відкритого спілкування ви можете допомогти своїй дитині зрозуміти, що означає мати харчову алергію і як при цьому залишатись у безпеці. Володіння такою інформацією стане їй у пригоді в майбутньому. Ось кілька порад про те, як розмовляти з дитиною про харчову алергію.

Почніть із простого

Маленьких дітей необхідно знайомити із ситуацією поступово, крок за кроком, починаючи з найважливіших правил, які вони повинні знати, щоб завжди залишатись у безпеці:

  • У першу чергу поясніть дитині, що існують певні продукти, які можуть викликати в неї важку хворобу. Користуйтесь простими термінами, такими як «небезпечна» та «безпечна їжа».
  • Далі ознайомте дитину з назвами небезпечних харчових продуктів і тим, як вони виглядають. У продуктовому магазині показуйте дитині пакети з молоком, коробки яєць, кошики з полуницею й т. п. Показуйте фотографії небезпечних продуктів у книгах або журналах.
  • Потім навчіть дитину їсти лише ту їжу, яку їй дають батьки або інші дорослі, яким можна довіряти (наприклад, бабусі й дідусі, які доглядають дитину та добре обізнані з її харчовою алергією).
  • Нарешті, дитина повинна знати, як звертатись до дорослих людей у випадку, якщо вона відчує себе погано або потребуватиме допомоги. Ви також можете повідомити дитині ваш план на випадок надзвичайної ситуації (її алергічної реакції), який повинен включати прийом відповідних ліків, а потім похід до лікаря.

​Зберігайте спокій

Деякі батьки зі зрозумілих причин можуть тривожитись або боятись алергічних реакцій, тому що знають, що іноді вони можуть бути небезпечними для життя. Діти уважно спостерігають за своїми батьками, щоб зрозуміти, як їм треба реагувати в стресових ситуаціях, і можуть аналогічним чином почати хвилюватись або боятись, якщо помітять прояв таких у своїх батьків

Хоча дуже важливо, щоб дитина розуміла всю серйозність проблеми харчової алергії, не менш важливо, щоби батьки зберігали спокій під час обговорення цієї теми з дитиною і зайвий раз не лякали її. Якщо ви кажете про харчову алергію позитивним, спокійним тоном, дитина також буде залишатись позитивно налаштованою.

Моделюйте грамотну поведінку та залучайте до цього дитину

Звісно, зручно контролювати харчову алергію дитини «з-за лаштунків», але важливо, щоб дитина розуміла, чому ви робите ті чи інші дії, щоб убезпечити її, наприклад, читаєте етикетки на продуктах і готуєте страви лише з певних (безпечних) продуктів харчування. Моделювання способів контролю харчової алергії, наприклад, читання етикеток і носіння шприца з адреналіном (протишокового набору), залучення дітей до участі в цьому з раннього віку допоможуть їм ознайомитись й оволодіти навичками, які знадобляться їм у дорослому житті. Наприклад:

  • Використовуйте слово «ми», а не «я»: «Ми повинні прочитати назву інгредієнтів, щоб упевнитись, що цей продукт не викличе в тебе хвороби».
  • Пояснюйте правила контролю харчової алергії вголос. Перш ніж вийти з дому, ваша проста заява: «Ми взяли комплект ліків і тепер готові до виходу!» може підкріпити правило, з якого випливає, що ви нікуди не виходите без ліків.
  • Залучайте дітей до купівлі безпечних для них продуктів і приготування їжі.
  • Порадьте дитині показувати іншим людям свій «паспорт алергіка» як спосіб звикнути до розповіді про свою харчову алергію, щоб уникнути хибних незручностей і сорому.

​Шукайте корисні джерела та ресурси

Є багато корисної інформації, яка допоможе вам навчити дитину жити з харчовою алергією. Ось для початку кілька її джерел:

  • Довідник з безпеки. Ви можете створити власний довідник, щоб допомогти маленьким дітям краще зрозуміти їх харчову алергію. Можна виготовити своєрідну книжку з фотографіями й докладною інформацією про вашу дитину та її алергію, яку можна використовувати, щоб навчити її важливих правил безпеки.
  • Книги. У даний час є безліч книг, які допоможуть пояснити дитині, що таке харчова алергія. Їх ілюстрації покликані задіяти зорову пам'ять і допомогти дитині запам'ятати важливі нюанси, пов'язані з алергією.
  • Медичне посвідчення/дитячий ідентифікаційний браслет безпеки. Носіння із собою «паспорта алергіка» допоможе в будь-який час попередити знайомих і незнайомих людей, що у вашої дитини стан здоров'я, який може нести загрозу її життю; допоможе співробітникам служби швидкої медичної допомоги визначити алергени дитини та її анамнез у випадку виникнення алергічної реакції.

​Шукайте друзів

Діти, які страждають від харчової алергії, можуть відчувати, що вони відрізняються від інших дітей через свою хворобу, тому важливо підкреслювати, що у світі є мільйони дітей і дорослих, які мають харчову алергію, і це не заважає їм радіти, грати й насолоджуватись життям.

Допомагайте дітям знаходити способи спілкування з однолітками й людьми з харчовою алергією. Один зі способів розширити коло спілкування дитини – залучити її до громадської діяльності й заходів, пов'язаних з висвітленням проблеми харчової алергії. Також можна приєднатись до онлайн або живих груп підтримки, які можуть давати дитині специфічні консультації, такі як інформацію про безпечні місцеві кафе, продукти й цікаві події.