Планування роботи дошкільного навчального закладу – процес визначення конкретних цілей, завдань, змісту, форм, методів, засобів досягнення намічених перспектив на певний відрізок часу. Його мета - забезпечити гармонійний, різнобічний розвиток особистості дитини з орієнтацією на її цінності та інтереси, збереження дитячої субкультури.

Завдання педагогічних колективів – створити оптимальну систему планування, яка б найповніше реалізувала поставлену мету. Ця справа важка, вимагає різнобічних пошуків, багаторазових перевірок на практиці, а в основі своїй будується на наукових дослідженнях.

В основу планування освітнього процесу покладені такі принципи: науковості, актуальності, свободи вибору, цілісності та логічності, перспективності, наступності, систематичності, повторності, концентричності та достатності змісту, реальності заходів.

Планування може бути перспективне і поточне.

Перспективне планування визначає завдання і зміст роботи закладу або його підрозділів, методи й прийоми навчально-виховного процесу на тривалий відрізок часу: навчальний рік, півріччя, квартал, місяць.

Основною формою перспективного планування дошкільного навчального закладу є річний план його роботи.

Поточне (календарне) планування охоплює найближчий відрізок часу—тиждень, місяць, квартал. До поточного плану­вання відносяться календарні плани освітньо-виховної роботи педагогічних працівників.

Перспективне і поточне планування розглядаються як єдиний, нерозривний процес, складові якого взаємопов'язані за змістом. Перспективне планування служить основою поточного.

Форма складання перспективних і поточних планів довільна: текстова чи графічна.

Види і форми планування освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі визначаються і затверджуються педагогічною радою на початку навчального року.

Річний план роботи дошкільного навчального закладу складається на навчальний рік та оздоровчий період, схвалюється серпневою педагогічною радою, затверджується керівником закладу і погоджується з місцевим органом управління освітою.

План роботи вихователів на кожний день може складатися:

• за режимом першої половини дня (ранок, заняття, прогулянка) і другої (гуртки, свята і розваги, самостійна художня діяльність, праця, прогулянка);
• за видами дитячої діяльності (ігрова — всі види ігор; навчальна — заняття з різних розділів програми; трудова — різні види і форми праці; комунікативна — індивідуальні, підгрупові, колективні бесіди з дітьми на особистісні, морально-етичні теми, організація ситуацій міжособистісного спілкування та ін.; пізнавальна — спостереження, цільові прогулянки,
  екскурсії, дитяче експериментування, досліди, читання художньої літератури та ін.; рухова — рухливі ігри, елементи спортивних ігор та вправ, фізкультурні свята і розваги, прогулянки-походи за межі дитячого садка, самостійна рухова діяльність);
• за іншими, самостійно розробленими педагогами підходами, які забезпечують виконання завдань з різних розділів програми (наприклад, тематичний підхід).

Обов'язковою є участь обох вихователів вікової групи у процесі планування освітньої роботи з дітьми.

Робота музичних керівників, інструкторів з фізичного вихо­вання, вихователів з образотворчої діяльності та інших спеціалістів планується окремо для кожної вікової групи та відображає відповідні форми роботи з дітьми. Зміст планів узгоджується з планами роботи вихователів.

Керівниками і вихователями-методистами дошкільних навчальних закладів здійснюється систематичний контроль за плануванням освітнього процесу та надається допомога педагогічним працівникам закладу при розробці планів роботи.

Вимоги до планування освітнього процесу

У плані необхідно передбачити поступове ускладнення змісту і методів виховання і навчання, форм організації діяльності дітей з урахуванням їх досягнень. Він забезпечує системність педагогічної роботи - встановлення зв'язку між її окремими видами та формами і між змістом занять з різних розділів навчання: між заняттям і роботою вихователя з дітьми у повсякденному житті; між заняттями, грою і працею дошкільників та ін. Усе це створює умови для повноцінного виховання та навчання дитини.

План може служити керівництвом до діяльності, якщо він реальний і конкретний. Це досягається визначенням у ньому окремих завдань з урахуванням рівня розвитку дітей, їх інтересів, ступеня виконання вимог "Про планування освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі", поточних суспільних подій, праці та побуту дорослих, типових явищ природи та ін.

У ході планування педагогічного процесу важливо враховувати загальні тенденції які визначають пріоритети подальшого розвитку та оптимізації освіти, зокрема дошкільної:

• впровадження особистісно орієнтованої моделі виховання;
• гуманізація, гуманітаризація освітньо-виховного процесу;
• орієнтація на активне проходження дитиною кожного вікового проміжку дошкільного дитинства як важливої передумови подальшого розвитку особистості;
• використання інноваційних освітніх технологій;
• інтегрований підхід до організації та змісту освіти;
• забезпечення наступності між дошкільною і початковою ланками в контексті неперервності освіти;
• інтеграція суспільного та родинного виховання та ін.

Урахування зазначених пріоритетів сприяє здійсненню цілісного підходу до організації педагогічного процесу в сучасному дошкільному закладі, дасть змогу практично реалізувати покладену на нього суспільну функцію посередника "між родинним колом, з якого виходить малюк, і незнайомим світом, до життя в якому він має незабаром прилучитися" (Базовий компонент дошкільної освіти в Україні).

Види планування

Перспективне планування.

Його перевага в тому, що воно:

• враховує взаємозв'язок між різними видами і розділами роботи з дітьми;
• забезпечує системність і послідовність у роботі;
• дозволяє планувати на основі аналізу отриманих результатів;
• забезпечує єдність у роботі вихователів.

Форми перспективного планування можуть бути також різноманітними. По бажанню педагогів перспективний план складається на місяць або на квартал.

Якими б різними не були форми планування, обов'язковими залишаються:

• робота по загартуванню;
• ранкова гімнастика;
• рухливі ігри;
• робота по ознайомленню з природою та явищами навколишнього життя;
• уся робота, пов'язана з формуванням гігієнічних навичок, норм поведінки;
• робота, пов'язана з розвитком ігрової діяльності;
• робота з батьками;
• індивідуальна робота з дітьми за інтересами;
• сітка занять.

Обов’язково у перспективному плані повинні враховуватися особливості розвитку дітей даної групи і конкретні умови дошкільного закладу.

Важливо підходити до планування творчо, запобігати перетворенню його в переписування програми.

Форми планування не можуть бути постійними. Вони змінюються по відношенню до різних педагогів у залежності від якості їх роботи.

Варіанти планування залежать і від умов роботи в кожному дошкільному закладі, адже багато дитячих садків мають свою специфіку. Що саме слід планувати, чи всі розділи плану, чи тільки заняття, чи всі складові ранкових, вечірніх годин, прогулянок чи лише те, що зручно для даного дитячого садка (це залежить від режиму, кількості дітей у ці відрізки дня, ін.). Ці питання вирішуються безпосередньо в кожному дитячому садку і затверджуються на початку навчального року на педагогічній раді закладу.

Важливо, щоб у дітей формувалися всі знання і навички, зазначені в програмі, щоб прослідковувалась системність і глибина в роботі вихователя з дітьми.

Не повинно бути єдиних вимог до всіх дошкільних закладів, до всіх педагогів у дитячому садку.

Перспективні плани як такі, що дають змогу накреслити наперед завдання та зміст освітньо-виховної роботи згідно з державними освітніми програмами, визначити (при потребі) найбільш ефективні методи, прийоми та засоби здійснення педагогічного процесу, доцільно складати на зручний для конкретного педагога відрізок часу - на місяць, квартал, півріччя, або на весь навчальний рік у довільній формі (наприклад, у вигляді графічних таблиць). До перспективних планів, зокрема, відносяться сітки занять, організація ігрової діяльності дітей, вивчення фізичних вправ, проведення свят і розваг тощо. На місячну перспективу можна планувати і окремі види та форми роботи, як-от: ранкову гімнастику та гімнастику після денного сну (по два комплекси на місяць із визначенням ускладнень до кожного комплексу через тиждень); загартувальні заходи (назва, норми); роботу з батьками вихованців конкретної вікової групи (форми, тема, термін проведення).

Поточне (календарне) планування.

Цей вид планування охоплює найближчий відрізок часу - тиждень, місяць, квартал. До поточного планування відносяться календарні плани освітньо-виховної роботи педагогічних працівників.

До календарного плану слід підходити диференційовано. Такий підхід залежить від досвіду вихователів (чи інших педагогів) та підходу до здійснення навчально-виховного процесу.

Календарний план складається на 6-12 днів. Уранці (до сніданку) планується гігієнічна гімнастика (кожний комплекс на 10-12 днів), формування у дітей культурно-гігієнічних навичок і навичок самообслуговування, а також проведення індивідуальних занять з дошкільниками (з розвитку мови, математичних уявлень та ін.), розучування нових або варіантів уже відомих дидактичних ігор, керівництво працею в куточку природи, організація роботи чергових, бесіди з батьками.

Заняття з дошкільниками в молодших групах проводяться вранці і ввечері, а в середніх і старших групах тільки вранці, що відображається в плані.

У групах, де проводяться два або три заняття в ранковий час, треба обміркувати їх сполучення. Заняття, які потребують значної розумової напруги та уваги (розвиток мови і мовленнєве спілкування, формування математичних уявлень та ін.), треба проводити першими і сполучати їх із заняттями фізичною культурою чи музикою, що знімає розумове перевантаження.

Багато занять потребує великої підготовчої роботи, вона теж пишеться в плані (наприклад, проведення спеціальних спостережень до занять з образотворчої діяльності, підготовка матеріалу та обладнання, участь у ній дітей та ін.).

У плані указують основні методи та прийоми проведення занять (питання до дітей під час проведення бесіди та ін.). Готується матеріал, необхідний на занятті (конспекти занять).

Режим дня в групах дошкільників містить у собі дві прогулянки - денну і вечірню. Прогулянка - час відпочинку дітей і водночас продовження виховної роботи з ними. У прогулянку може входити: проведення спостережень з метою збагачення знань і уявлень дошкільників — зрозумілі для них явища суспільного життя, ознайомлення з явищами природи, праця на ділянці, колективна рухлива гра, а також індивідуальна і групова робота з дітьми з розвитку їх рухів (різноманітні вправи). Треба враховувати поточні обставини (погода, пора року).

Під час вечірніх прогулянок кількість видів ігрової діяльності скорочується, в основному планують малорухливі та самостійні ігри. Планується спостереження за явищами природи, а влітку і праця (на городі, у квітнику), розваги, ігри-драматизації, прибирання куточків, поробки іграшок, ремонт книжок та ін.

Два-три рази на місяць проводяться розваги. Також планується індивідуальна робота з дітьми з різних розділів програми.

Перспективне та поточне планування - це єдиний, нерозривний процес, усі складові якого взаємопов'язані за змістом. Перспективний план лягає в основу поточного.

Форма складання обох цих планів довільна: текстова чи графічна.

Персональне планування працівниками дошкільного закладу здійснюваної ними освітньо-виховної роботи надає педагогічному процесу організованого характеру; робить діяльність вихователя, музичного керівника та інших фахівців цілеспрямованою та результативною; посилює роль дорослих у вихованні дитини; визначає конкретні завдання, зміст, форми та методи роботи з дітьми.

Складаючи плани своєї роботи, педагогам-вихователям різних вікових груп, музичним керівникам, інструкторам фізичного виховання, вихователям з образотворчої діяльності та іншим фахівцям важливо враховувати вимоги Базового компонента дошкільної освіти, чинних програм розвитку, навчання та виховання дітей; завдання та зміст заходів, закладених у річному плані роботи дошкільного закладу, зберігати перспективну і поточну (календарну) форми планування.

Поточні (календарні) плани складаються на основі перспективних і також на зручний для кожного педагога період. Тут важливо враховувати ось що: календарне планування роботи вихователями різних вікових груп може обмежуватися одним-двома найближчими днями, а от фахівцям вузького профілю та фахівцям-початківцям зручніше складати їх на один-два тижні. Календарний план може мати довільну текстову форму або вкладатись у певну графічну схему (таблицю).

В одному дитячому садку може практикуватися декілька видів планування: перспективне, календарне, календарно-перспективне та різні форми їх запису.

Отже: форма плану, його модель вибирається самим педагогом. Це залежить від його професійності, досвіду, від уміння бачити результати своєї діяльності, аналізувати їх, від умов роботи дошкільного закладу.

План може розбиватися на блоки (розділи):

• Режим дня, дані про дітей, стан їх здоров'я
• Навчально-виховна робота в різних видах діяльності поза заняттями
• Робота на заняттях
• Діагностичні карти та діагностичні альбоми

Для того, щоби роботи велася в системі, повинна бути або орієнтовна схема-пам'ятка або циклограма, що дозволить найбільш повно охопити різні сторони діяльності вихователя. При їх складанні треба обов'язково враховувати можливості дитячого садка, тему занять, передбачити і рівномірно розподілити протягом дня різноманітні види діяльності.